Моя мила Україна. Рідна матінка моя! Все життя мене ростила й годувала ця земля. «Гріла душу» мою в холод і дбайливою була Не покинула у горі, моє серце зберегла.
Твоя мова мов перлина, наче жила золота, Наче річеньки журчання, наче пісня солов’я. Так люблю твій голос слухать: шепіт ночі, дзвони дня… Лише рідна Батьківщина ніжним голосом співа.
Моя мила трудівнице ти у мене золота! В тебе руки працьовиті. В тебе лінощів нема. І тому поля багаті, і тому земля рясна. Завжди ти моя Вкраїно господинею була.
А яке вбрання у тебе, твої квіткові поля… Вся Чужина тобі заздрить, бо такого в них нема. Бо лише в рідній країні так цвіте моя душа. Я ніколи не покину тебе матінко моя!
