Стихи на других языках

До поки в нас вмирали люди
І всі боролись з "королем"
Вовки в своїй овечій шкурі
Займали владу день за днем
Та і невже ніхто не бачить
Всю цю виставу для людей?
Як віддають їм Батьківщину
Як продають

Хто найдовшу шію має?
Це малеча добре знає!
Височенний, наче шафа.
Зрозуміло? Це – жирафа!

Чотири колоди сильніш, ніж одна!
Колодами ноги працюють в слона!

Щоб не з’їв його хижак

Довічна слава всім Героям
Тим хто віддав Свое життя
За українську світлу долю
Їм Наша Шана вікова

Вони стояли за ідею
За Україну, за батьків ...
Їх поховали під землею
Але для нас вони живі

Соняшник виріс.
Ніхто не гадав.
В лісі.
Далеко від поля.
Може хто йдучи
Зернятко зроняв
Стежкою тут
Мимо волі.
Ніхто його з роду
Не підживляв.
Дощі поливали поволі.
Коли було сумно ...
читать полностью

Омріяна
Щасливими думками,
У важкій праці
На ланах панів.
Описана
Чарівними словами
Навколішки
На клаптях папірців.
Серед неволі,
Муки
Та надії.
Крізь голод, темряву
Та біль. ...
читать полностью

Розвіявся дим
Розійшлись
По домівках
У кожного
Правда своя
Майдан опустів.
Злама́на
Бруківка
Більш не почує
Вождя
Весь час
Для Майдану
Ставала в нагоді
Від куль ...
читать полностью

Похапцем
Ховаючи очі
На цвинтар
Що біля села
Біжить,
Аби встигнуть до ночі
Дитина маленька -
Одна.
Вона залишилась
Без батька.
І матір
У ліжко злягла.
Майдан проклятущий ...
читать полностью

Присвячується Тимошенко Ю. В.

Схаменіться діти

Схаменіться рідні

Не нищте країну

Не псуйте майно

Не лякайте бідних

Людей України ...
читать полностью

Нема України
Нема і не було
Жадоба та помста
Руйнує її.
Пусті теревені
Бурхливі промови
Грабують майбутнє
В наступному дні
«Чим я завинила?» -
Питає країна
В загиблих героїв ...
читать полностью

Настала темна ніченька,
Зорі вже з'явились,
Плаче дівчина біднесенька,
З нею хлопці поглумились.
Не плач же ти дівонько,
Не лий гіркі сльози,
В цю тяжку хвилиноньку,
Не допоможуть грози.
Ти ж відкрий

Кому Олимп, а мне и Геликон прекрасен:
Здесь ближе солнца лик, здесь неба чистота,
Здесь жизни смысл становится мне ясен.
И все начать здесь можно с чистого листа.

В долине Муз я нахожу своих творений темы
И

Портупей Евграфович и поручик Ржевский,
навесив аксельбанты, через раз
всех интервентов вырядив в обноски,
грузили с мордой наглою в Белаз.

А под фанфары, из Святой Малиновки
вдруг выполз Попандополу в

Хот сказав, що любов
То э поле квiтiв
Без тернистих дорiг
Сердце моє розшматоване
Я, як голуб, з пидбитим крилом
В потьмi скованих думок
Пiдлiтаю до твого вiконця
Дивлюсь я на тебе
Душою

Квітко Часу!
Ти неси мене
до порогів Дніпра.
Все, що скажеш одразу,
Те – свята чистота.
І не дай мені вкотре
себе загубить.
Славу всім многолику,
А душа хай летить...

Село. Журавки мої,

Десь сто років тому,
Серцю все було миліше.
І історію одну,
Розповім вам ще й запишу.
В ті часи жив собі,
Пан на ім’я Іме Радаш.
І нерідко так бувало –
Він дарив всім людям радість.
Був маєток що