Похапцем Ховаючи очі На цвинтар Що біля села Біжить, Аби встигнуть до ночі Дитина маленька - Одна. Вона залишилась Без батька. І матір У ліжко злягла. Майдан проклятущий Позбавив Її Родового тепла. В надії: «А може повстане?» Повернеться, Наче весна. Вона, Пару крашенок гарних На Пасху Йому понесла.