Така доля, Мати моя, таке щастя і життя, як у полі, та й над полем - в синім небі див нема. Тільки трави жовклі тліють, забарвилася ріка, тільки в серці залишилось щебетання і краса. Тільки в пам’яті я бачу очі твої молоді, як у полі трави жовклі позосталися вони. Серце мое слів не бачє, обіцянок не давай, не кажи чого нема ще - Не кохай чого не знав. Не кохай кому не милий, не взрасти, що згине всеж. Стережісь кому не віриш і не згинь там де живєш.
