Хай «чоловік моєї мрії» Свій егоїзм сам плекає. Нехай про «ми» вже забуває В порожніх джунглях цих годин.
Мені же – годі! Сидіти зараз вдома. Я обіцяю – печаллю кинути до ніг. Зберу валізу і полечу в невідоме, Літак у 8-45 із Лондона в Париж.
Здрастуй, мій Париж! Зимовий, лагідний Париж! Як добре знати – Знайду себе я саме тут! Здрастуй, мій Париж! Зимовий, лагідний Париж! Ти казка дня і казка ночі, Не покидай мене саму!
Підкаже кредо – стрімкий і вірний аеробус. Відкрий мені скоріше глобус Із місцем зустрічі простим.
Там, де веселий маскарад, Зустріну точно справжнє диво. Вином ігристим й невловимим Для нього вкотре повторюсь.
