Леонид Бандера: «Рідна ненько Країно!»

Рідна ненько Країно!
Чом по світу пустила
Діточок то блукати своїх?

Ти поглянь як живуть
Твої доньки й сини
На чужбині
Ні двора, ні кола
Ні житла, не сім’ї.
Лише праця важка
Та дешева.

Рідна ненько Країно!
Чом по світу пустила
Діточок то блукати своїх?

Не солодка ж та доля
У них на чужбині
Там поваги нема,
Та і прав
Там немає ніяких.
Лиш огида
Й зневага безмежна.

Рідна ненько Країно!
Чом по світу пустила
Діточок то блукати своїх?

Чи не любі і дорогі
Діти твої?...
Пригорни,приголуб,
Обігрій, накорми
І з сім*єю полюбовно
З*єднай.

Рідна ненько Країно!
Чом по світу пустила
Діточок то блукати своїх?

Ти ж велика
Й багата така,
Що змогла б
Забезпечить півсвіту
В чім причина твоя –
Будь могутньой державой
Нездатна.

Рідна ненько Країно!
Чом по світу пустила
Діточок то блукати своїх?

Ти ж самотньо зів*янеш
Як без догляду квітка.
То ж хутчіше збери
Ти до купи сиріт.
І уникнувши сорому –
Будь могутньой державою
Стань.