Пахомов Владимир: «Візантійські дівчата»

Візантійські дівчата – в очах.
О, Аллах!
Як ти мріяв про них.
Мріяв десь у жагучих пісках,
Мій султан молодий.

Хто роспилює в дощ
Запашний білий, білий жасмин? -
В куртизанському домі стоїть
Мій султан молодий.

Поміж мною й тобою – життя,
А воно – океан, неспокій води.
(І) В його водах я, як любов,
Ти – суворість війни.

І у моїх руках світло є,
А у твоїх мечі.
І без світла й вогню
Ці мечі не блищать,
Мій султан молодий.

А тепер, будь, як вдома:
Вино пий, вживай аль-хашиш.
Не зважай на таємність побачень,
Мій султан молодий.

Будь ти вільним, як сокіл,
І сильним, як птах-рух.
Вся сміливість тобі знадобиться,
Між ліанами моїх спокусливих рук