Пахомов Владимир: «Погляд в майбутне»

Де стихне шум великих астропортів,
Де стихне шум великих міст,
Прийдуть і до закоханих вишневих кортів
Забуті пахощі весни.

Зі стержнів надколлайдерів швидких,
Для молодих витягують шовкові трави воду.
Щоби скупати їх омріяну свободу,
Свою зливають прохолоду з гір на них.

Любов тверезий мозок не оцінить. Ні.
Комп’ютерним трансформерам не пахне небо,
Акаціями і ласкавим медом.
Все тільки штучний розуміє бриз.

На їх тілах вже мало місць
Для волошково-теплих поцілунків.
Їх шепіт, як пробігла рись,
Запросить мандри насолоди у розгорнуті стосунки.

По скручених спіралях всіх століть
Летять сузір’я зачаровані із неба.
Закони материнства не змінить
В угоду експедиціям далеким.