и ты, и я, мы все во власти
у этой самой главной страсти:

бомжи, пророки, прокуроры,
попы, поп-звёзды, полотёры,
менты, чиновники, вояки,
поэты, дамы и собаки...

она весь век владеет

Діти, батьки -
Чарівні родини.
Каштани в багрянім вбранні.
Думки в повітрі
Блукали мрійливі
Здавалось не буде війни.
Роком потому
Так само багряно.
І справа іде до зими.
Чому в нашім

Бідні люди.
Тихо в хаті.
У кутку ікона.
Руда кішка на дивані
Зіває з просоння.
У хліву попід стіною,
На жмуті соломи,
Тихо рохче свиня, свійська,
Ніби від утоми.
В льоху їжі має

Ніхто не встиг
Второпати того,
Що час інтриг
Завершився давно.

Ще коли в нас
Забрали всі права.
На мову – раз.
На право їсти - два.

Сьогодні ще
Політики вищать.

Я долго шел по краю бездны,
И не сворачивая вниз смотрел,
И кто-то в черном неизвестный
Мне пристально в глаза глядел.

Ко мне тянул он руки раковые,
И говорил, что сдамся я однажды,
Что я приду как люди

Я медленно сходил с ума,
Смотря на белый потолок,
Мои глаза опеленал туман,
Его рассеять я не мог.
Я медленно сходил с ума,
Без страха, со смирением, без боли,
Я знал, что все мы отыграем роли,
И скоро

Лишь к тем судьба благоволит,
Кто сам своей судьбой рулит!
А Бог... лишь сверху наблюдает
И терпеливо выжидает...
Он руку тем лишь подаёт,
Кто движется! К нему! Вперёд!

Я выдумал в себе поэта,
Чтобы сказать всем вам,
Что жизнь, увы, обманчивая эта,
И нет ее, за синим небом там.

Здесь люди, кто влачил мечту,
По грязной измученной дороге,
Себя теряли, окунаясь в суету, ...
читать полностью

И зачем нам стоит жить?
Если не умеем ни прощать и не любить,
Если не можем счастье удержать,
Скажите, зачем тогда нам жить?

Если не умеем мы ценить и не научимся,
а умеем придавать, все с каждым разом

Мой новый тих и отзывы о нём...

Забудь всё то, что сказано во лжи,
Забудь все то, что с болью прожил ты.
И то, что ты на смерть туда ходил.
Забудь пути, где кровью наследил
Пойми ты не один, ты средь

Соняшник виріс.
Ніхто не гадав.
В лісі.
Далеко від поля.
Може хто йдучи
Зернятко зроняв
Стежкою тут
Мимо волі.
Ніхто його з роду
Не підживляв.
Дощі поливали поволі.
Коли було сумно ...
читать полностью

Омріяна
Щасливими думками,
У важкій праці
На ланах панів.
Описана
Чарівними словами
Навколішки
На клаптях папірців.
Серед неволі,
Муки
Та надії.
Крізь голод, темряву
Та біль. ...
читать полностью

Розвіявся дим
Розійшлись
По домівках
У кожного
Правда своя
Майдан опустів.
Злама́на
Бруківка
Більш не почує
Вождя
Весь час
Для Майдану
Ставала в нагоді
Від куль ...
читать полностью

Похапцем
Ховаючи очі
На цвинтар
Що біля села
Біжить,
Аби встигнуть до ночі
Дитина маленька -
Одна.
Вона залишилась
Без батька.
І матір
У ліжко злягла.
Майдан проклятущий ...
читать полностью

Присвячується Тимошенко Ю. В.

Схаменіться діти

Схаменіться рідні

Не нищте країну

Не псуйте майно

Не лякайте бідних

Людей України ...
читать полностью